Документи з фондів Державного архіву Полтавської області: "Голодомор 1932-1933 рр. на Полтавщині"

Версія для друкуВерсія для друку

 

 

Тематико-експозиційний план виставки

«Голодомор 1932-1933 рр. на Полтавщині» (до річниці пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр.)

 

Мета: ознайомлення громадськості та відвідувачів веб-сайту держархіву з документами, що свідчать про причини, хід та наслідки Голодомору 1932-1933 рр.

Місце розміщення: веб-сайт Державного архіву Полтавської області.

 

 

«Голодомор 1932-1933 рр. на Полтавщині»

            Виставка присвячена 80-річчю пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр.

            Осінь 1932 року стала для українського народу межею неймовірно жорстокого повсякдення: кому до рятівного житнього хлібу урожаю 1933-го року, кому до миті останнього подиху. Той трагічний час не викорінив остаточно у людей моральних основ. Знаходились і голови колгоспів, які з небезпекою для себе забезпечували громадське харчування, і совісні люди, які були змушені ставати «активістами», і просто односельчани, які гуртом допомагали наскільки було сил ближньому.

           Нині називають різні цифри загиблих під час Голодомору – від 5 до 14 мільйонів осіб. Демографічні втрати України співмірні з населенням великої європейської держави. На жаль, точну цифру жертв Голодомору встановити вже неможливо.

          Для посилення контролю над рухом населення 27 грудня 1932 року Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів СРСР ухвалили спільну постанову «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов’язкової прописки паспортів, а 31 грудня того ж року відповідну постанову прийняли Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і РНК УСРР. 28 квітня 1933 року з’явилася  постанова РНК СРСР про видачу паспортів громадянам СРСР на всій території країни. У постанові обумовлювалось, що «громадяни, які постійно мешкають у сільських місцевостях, паспортів не отримують».

           Заборона приватної торгівлі та фактичне прикріплення колгоспників до землі, неможливість виїзду з рідного села стали факторами, які посилювали безвихідність становища селян. 

              Для вилучення у голодних людей золота та коштовностей з 29 червня 1932 року на Україні активно почала діяти система ТОРГСИНУ, яка дозволяла населенню за золото і валюту купувати продукти харчування і речі. Залишившись у безвихідному становищі, селяни вимушені були нести до цих магазинів нагрудні хрести, обручки, сережки, родинні коштовності. Упродовж дня окремі приймальні пункти купували до 800 кілограмів золота, яке приймали за однією пробою, а до реєстраційних актів записували за іншою.

             Ніхто не може  пояснити, чому в голодні для України 1932-33 роки СРСР масово експортував зерно та інші харчові товари за кордон, у той час, коли в Україні гинули мільйони. Доказів цього безліч за кордоном, у відкритій біржовій та урядовій статистиці. У той час, коли голод охоплював дедалі ширше території, повним ходом ішло відвантаження зерна на експорт.

            Таких дій більшовицького уряду щодо вбивства українського народу не можна пояснити жодною цинічною економічною доцільністю.

            Полтавщина - один з регіонів, що найбільше постраждав від Голодомору 1932-33 рр. Демографічні втрати на терені області обчислюються сотнями тисяч загиблих. Від насильницької смерті пішли з життя люди, які творили основи буття української нації, вирощували хліб, берегли народні звичаї та національні традиції.

           Злочинно діяла влада як у центрі, так і на місцях. План хлібозаготівель для усіх районів Полтавщини було явно завищено. За словами тодішнього першого секретаря Харківського обкому КП(б)У Р.Терехова, «його приймали на око», без урахування економічного стану господарств. Очевидним був тиск з боку центральних органів влади.

           Місцеве керівництво не змогло протистояти диктатові центру, й фактично проводило злочинну політику, спрямовану на винищення українського села. Так, у листопаді-грудні 1932 р. на засіданнях Політбюро ЦК КП(б)У прийнято низку рішень про посилення проведення хлібозаготівель. З метою подолання вигаданого  «куркульського опору», окремі села та сільради стали заносити на «чорну дошку». У таких селах заборонялася торгівля, із сільських споживчих товариств вивозились всі промислові і продовольчі товари, а щоб одноосібники чи колгоспники не могли купити щось із харчів у сусідніх селах чи місті, виїзд за межі даного населеного пункту заборонявся. На Полтавщині на «чорну дошку» потрапили села Лютенька Гадяцького району та Кам’яні Потоки Кременчуцького району. Для їх мешканців це означало фактичне приречення на голодну смерть. Із грудня 1932 року занесення на «чорну дошку» стали здійснювати своїми рішеннями і райвиконкоми.

          Від голоду вимирали цілі родини і навіть села, хутори Сороки, Лебеді, Твердохліби, Малолітка знелюдніли повністю. За офіційними даними, навесні 1933 р. 59 із 64 районів Харківської області, до складу якої входила більша частина Полтавщини, були охоплені «продовольчими труднощами». У Новосанжарському районі голод охопив 18 із 25 сільських рад. Члени більш ніж 2 тис. колективних господарств через виснаження не в змозі були вийти на роботу. Протягом весни 1933 р. у районі було зареєстровано близько 3 тис. смертей (від голоду). У Гадяцькому районі за три весняних місяці 1933 р. померло більше 2 тис. людей. Кількість померлих була такою великою, що їх просто не встигали ховати. У Полтаві, приміром, навесні 1933 р. лише у 1-й радянській лікарні знаходилося до 200 померлих.

          Сьогодні все більше істориків пишуть про те, що українська нація наприкінці 1920-х років намагалася чинити спротив злочинному більшовицькому режимові. Селяни виходили з колгоспів, забирали назад своє майно, визволяли заарештованих односельців, у відчаї здійснювали терористичні акти проти представників влади. За даними Інституту національної пам’яті, упродовж 1930 р.  в Україні відбулося більш як 4 тис. виступів, у яких взяли участь близько 1,2 мільйона селян. Селянські заворушення відбувалися у багатьох місцевостях центральної України, у тому числі на Полтавщині.

        Встановити загальну кількість втрат не так уже й складно. Якщо порівняти матеріали перепису 1926 та 1933 рр., то кількість населення на території Полтавщині зменшилася на  414 тис. чол. А загальні демографічні втрати, яких зазнав Полтавський край, становлять страхітливе число, що наближається до мільйона осіб. Найбільше втрат відбулося у таких районах: Семенівському – на 42,6 %, Нехворощанському – на 39, 9%, Великокринківському – на 37, 3%, Решетилівському – на 34, 6 %, Кишеньківському – на 33, 6 %, Котелевському – на 30, 2%. У решті районів втрати населення коливалися у межах 10-25%.

          На веб-сайті держархіву представлено фотодокументи (про збір врожаю, посівні роботи, обробітку цукрового буряка, ін.) держархіву області,  документи фонду № р-2020 «Кущового народного суду Полтавського міського району, м. Полтава» за період 1933 – 1934 рр. та інші матеріали, які знаходяться на зберіганні у науково-довідковому фонді держархіву.

          Виставка підготовлена працівниками Державного архіву Полтавської області.

 

Перелік документів, представлених на виставці

 «Голодомор 1932-1933 рр. на Полтавщині»

 

1. Збір врожаю огірків у колгоспі ім. 1 Травня. Хорольський район, 1933 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-14516)

 

2. Посівні роботи у сільськогосподарській комуні "Дніпровець ім. Ворошилова", м. Золотоноша, 1934 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-4606)

 

3. Посадка махорки у колгоспі ім. Петровського, с. Кривуші, Кременчуцький район, 1935 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-4882)

 

4. Бесіда про соцзмагання й ударництво, с. Диканька, 1934 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-4963)

 

5. Колгоспники читають стінгазету "Тривога", випущену культбригадою Харківського відділу народної освіти у зв’язку з "проривом" в артілі. Колгосп "Заповіт Леніна", с. Михайлівка Опішнянського району, 1932 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-12063)

 

6. Бригада по обробітку цукрового буряка. Колгосп "Добра воля", Чорнобаївський район, 1934-1935 рр. (Державний архів Полтавської області, № 2-3617)

 

7. Здача молока державі. 1930-і роки

 

8. Піонерки Яременко Маруся, Барбинець Мотя та неназвана проводять читку газет у польовому стані колгоспу ім. Шевченка. Сенчанський район, 1933 р. (Державний архів Полтавської області, № 2-15329)

 

9. Постанова слідчого Полтавської прокуратури про віддання до суду Григора І.Ю., сторожа трудколонії ст. Божкове, який у травні 1933 р. під час сторожування доїв корів та пив молоко. 18 травня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.936, арк.14)

 

10. Справа Полтавського кущового народного суду за звинуваченням Ходіса М.Ф. в агітації поміж робітників за припинення роботи через погане харчування. 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.1100)

 

11. Постанова слідчого Полтавської прокуратури про віддання до суду Ходіса М.Ф. робітника кузні, який у лютому-березні 1933 р. агітував за припинення роботи через погане харчування. 18 травня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.1100, арк.3)

 

12. Витяг з протоколу допиту Харченка П.Г. 27 січня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.824, арк.26)

 

13. Ухвала кримінально-касаційної колегії у справі Вісича С., Роя Г., Гуржія С., Гуржія Г., засуджених за агітацію проти колгоспного ладу. 8 лютого 1934 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.824, арк.79)

 

14. Вирок Полтавського кущового народного суду у справі Локошка Г.І., засудженого за агітацію проти хлібозаготівель. 23 травня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.915, арк.31)

 

15. Постанова слідчого Полтавської прокуратури про віддання до суду Грубича В.Ю. та Голуб П.І. за самосуд над дитиною. 3 серпня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.1072, арк.2)

 

16. Вирок Полтавського кущового народного суду у справі Грубича В.Ю. та Голуб П.І., засуджених за самосуд над хлопчиком, який крав пшоно. 17 серпня 1933 р. (Державний архів Полтавської області, ф.р-2020, оп.1, спр.1072, арк.30)

 

17. Постанова Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У про занесення населених пунктів на чорну дошку. 6 грудня 1932 р.

 

18. Оперативний наказ по Державному політичному управлінню УСРР № 2. 13 грудня 1933 р.

 

19. Українське село у 1932-1933 рр.

 

20. Карта. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.

 

21. Постанова Раднаркому УСРР "Про заходи до підсилення хлібозаготівель". 20 листопада 1932 р.

 

22. Перша сторінка газети "Більшовик Полтавщини" від 6 січня 1933 р.

 

23. Обов’язкова постанова Полтавської міськради "Про реєстрацію колгоспних комор, в яких зберігається хліб". "Більшовик Полтавщини", 9 січня 1933 р.

 

24. Під партійними гаслами 1930-х років. "Більшовик Полтавщини", 14 січня    1933 р.

 

25. Постанова колегії ДПУ УСРР від 12 січня 1933 р. "Більшовик Полтавщини", 16 січня 1933 р.

 

26. З листів до редакції. "Більшовик Полтавщини", 28 січня 1933 р.

 

27. Оголошення, які друкувалися в газеті "Більшовик Полтавщини" протягом січня - лютого 1933 р.

 

28. Стаття "Голодні походи". "Більшовик Полтавщини", 10 лютого 1933 р.

 

29. Стаття "Розриті могили". "Більшовик Полтавщини", 11 лютого 1933 р.

 

30. Постанова Харківського обкому КП(б)У і облвиконкому від 13 лютого 1933 р. про занесення на чорну дошку партійних та комсомольських організацій. "Більшовик Полтавщини", 16 лютого 1933 р.

 

31. Стаття "У безодні злиднів". "Більшовик Полтавщини", 23 лютого 1933 р.

 

32. Стаття "Викривайте добровільно ями з хлібом". "Більшовик Полтавщини", 21 березня 1933 р.

 

33. Стаття "Негайно організувати громхарчування для дітей". "Більшовик Полтавщини", 22 березня 1933 р.
 

34. Стаття "Поліпшити якість обідів". "Більшовик Полтавщини", 29 березня 1933 р.

 

35. Стаття "Громадське харчування - на колгоспні лани". "Більшовик Полтавщини", 30 березня 1933 р.

 

36. Стаття "Громадське харчування занедбали". "Більшовик Полтавщини", 6 квітня 1933 р.

 

37. Сівба в артілі ім. Портненка. "Більшовик Полтавщини", 14 квітня 1932 р.

 

38. Постанова ЦВК та РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності" від 7 серпня 1932 р. "Більшовик Полтавщини", 10 серпня 1932 р.

 

39. "Чорна дошка". "Більшовик Полтавщини", 12 вересня 1932 р.

 

40. Здавання хліба колгоспниками на зсиппункт. "Більшовик Полтавщини", 12 вересня 1932 р.

 

41. "Чорна дошка". "Більшовик Полтавщини", 23 вересня 1932 р.

 

42. "Чорна дошка". "Більшовик Полтавщини", 23 квітня 1933 р.

 

43. Стаття "Голодна смерть від безробіття". "Більшовик Полтавщини", 17 травня 1933 р.

 

44. Стаття "Ліквідувати неподобства в їдальні". "Більшовик Полтавщини", 17 травня 1933 р.

 

45. Стаття "Голодаючий Нейкірхен". "Більшовик Полтавщини", 17 травня 1933 р.

 

46. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Прилуцькому райвиконкому про вжиття заходів у зв’язку з голодом у Прилуцькому районі. 27 травня 1932 р.

 

47. Звернення голови Писарівської сільгоспартілі ім. Шевченка Новосанжарського району до голови ВУЦВКу Г.І. Петровського про продовольчі труднощі в селі. 10 травня 1932 р.

 

48. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Зіньківському райвиконкому про вжиття заходів у зв’язку з голодом у Зіньківському районі. 17 квітня 1932 р.

 

49. Лист Миргородського районного відділення ДПУ приймальної голови ВУЦВКу про продовольчі труднощі в районі. 14 травня 1932 р.

 

50. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Решетилівському райвиконкому про вжиття заходів у зв’язку з голодом у Решетилівському районі. 14 травня 1932 р.

 

51. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Глобинському райвиконкому про вжиття заходів у зв’язку з голодом у Глобинському районі. 23 травня 1932 р.

 

52. Лист до Г.І. Петровського вчителя І.К. Лашкевича, мешканця с. Мачухи Полтавського району, з думкою про штучний голод. 23 лютого 1932 р.

 

53. Звернення співробітника Секретаріату ВУЦВКу Дмитренка П.Г. до голови ВУЦВКу Г.І. Петровського про голод на Кременчуччині. Червень 1932 р.

 

54. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Гадяцькому районному прокурору про вжиття заходів у зв’язку з знущанням над селянами у с. Березова Лука Гадяцького району. 13 березня 1932 р.

 

55. Звернення мешканця с. Березова Лука Гадяцького району Шияна Г. до голови ВУЦВКу Г.І. Петровського про голод у с. Березова Лука. 1932 р.

 

56. Звернення Решетилівського райвиконкому голови ВУЦВКу Г.І. Петровського про продовольчі труднощі в районі. 20 травня 1932 р.

 

57. Постанова Харківського облвиконкому "Про заборону торгівлі м’ясом та худобою". 5 грудня 1932 р.

 

58. Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Карлівському райвиконкому про вжиття заходів у зв’язку з забороною купівлі хліба селянами. 20 березня 1932 р.

 

59, 59 а. Інформаційний лист про наслідки роботи приймальної голови ВУЦВКу Г.І. Петровського за лютий 1932 р.

 

 

Головний спеціаліст відділу

інформації та використання документів

Державного архіву Полтавської області                                                                                                                 І. В. Дудяк

 

 

 

 

ДолученняРозмір
1.jpg76.55 КБ
2.jpg51.61 КБ
3.jpg57.7 КБ
4.jpg72.01 КБ
5.jpg75.13 КБ
6.jpg71.93 КБ
7.jpg88.4 КБ
8.jpg57.43 КБ
12.jpg127.81 КБ
14.jpg109.74 КБ
17.jpg138.34 КБ
18.jpg122.55 КБ
19.jpg225.47 КБ
20.jpg86.36 КБ
21.jpg94.71 КБ
23.jpg76.77 КБ
26.jpg111.23 КБ
27.jpg103.55 КБ
28.jpg95.59 КБ
29.jpg127.46 КБ
31.jpg106.93 КБ
32.jpg81.13 КБ
33.jpg126.5 КБ
34.jpg120.45 КБ
36.jpg111.71 КБ
37.jpg98.42 КБ
38.jpg134.77 КБ
39.jpg82.71 КБ
40.jpg157.17 КБ
41.jpg79.54 КБ
42.jpg145.4 КБ
43.jpg63.01 КБ
44.jpg105.34 КБ
45.jpg97.72 КБ
48.jpg72.83 КБ
58.jpg74.71 КБ
59.jpg73.93 КБ
59a.jpg47.37 КБ
Наверх ↑