Наслідки порушення антикорупційного законодавства

Версія для друкуВерсія для друку

Наслідки порушення антикорупційного законодавства

 

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», передбачені наступні негативні наслідки порушення антикорупційного законодавства:

(1) будь-які рішення, вчинені з порушенням вимог Закону, підлягають скасуванню відповідним органом/посадовою особою або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку;

(2) угоди, вчинені з порушенням антикорупційного законодавства, можуть бути визнані недійсними;

(3) кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

Більше того, певні відомості про фізичних та юридичних осіб будуть занесені у Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні (або пов'язані) правопорушення.  Такі відомості є відкритими для безоплатного цілодобового доступу. 

 

Заборона державним органам щодо одержання пільг, послуг і майна

Згідно Закону, органи державної або місцевої влади не можуть одержувати від фізичних/юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи тощо, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами.

 

Значно збільшуються обсяги відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. відповідальність за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення

кримінальна за безпосередньо корупцію

зловживання повноваженнями,

незаконне збагачення тощо),адміністративна за пов'язані із корупцією правопорушення,порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності,щодо одержання дарунка (пожертви),вимог фінансового контролю тощо.Змінюються обсяги відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Визначено, що в судовому порядку може застосовуватися таке адміністративне стягнення, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном від шести місяців до року, в залежності від ступеня суспільної небезпеки вчиненого правопорушення

дисциплінарна та цивільно-правова (за обидва види порушень);

усунення наслідків корупційних правопорушень

скасування актів,

визнання нікчемними правочинів,

Подолання корупції в Україні є серйозною проблемою. Важливу роль у протидії корупційним проявам відведено адміністративному законодавству. Про це свідчить спрямованість Закону України «Про запобігання корупції» на широке застосування адміністративної відповідальності за корупційні діяння.

Главою 13-а Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено наступні корупційні правопорушення за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність:

1. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4);

2. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (стаття 172-5);

3. Порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6);

4.  Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів  (стаття 172-7);

5. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8).

6. Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172-9).

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Закон України «Про запобігання корупції» вносить зміни до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення (КУпАП) та підвищує відповідальність осіб за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Наприклад, за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (ст.172-4 КУпАП) було передбачено штраф від 50 до 125 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Після введення в дію Закону України «Про Запобігання корупції» розмір штрафу за таке правопорушення становитиме від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Такий само розмір штрафу встановлено за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Збільшено розмір штрафу за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів, за незаконне використання інформації, що стала відомв особі у зв»язку з виконанням службових повноважень.

Якшо раніше за несвоєчасне подання декларації ст.172-6 передбачала штраф від 10 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то після внесення змін розмір штрафу складає від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За вчинення корупційних правопорушення також передбачено кримінальну відповідальність.

Главою 17 Кримінального Кодексу України передбачено такі види кримінальної відповідальності осіб уповноважених на виконання функцій держави за вчинення злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності пов’язаної з наданням публічних послуг:

1. Зловживання владою або службовим становищем  (стаття 364).

2. Службове підроблення (стаття 366).

3. Службова недбалість (стаття 367).

4. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368).

5.Незаконне збагачення (стаття 368-2).

6. Зловживання впливом (стаття 369-2).

7. Провокація підкупу (стаття 370).

В разі вчинення даних злочинів, можуть бути застосовані наступні види покарання: штраф, виправні роботи, арешт, обмеження або позбавлення волі, конфіскація майна, заборона обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369) (тобто особа яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду також несе кримінальну відповідальність).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставою для припинення трудового договору є набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи.

Крім того, відповідно до п. 71 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підлягає звільненню з посади особа з, якою укладено трудовий договір (контракт), всупереч вимогам Закону України “Про запобігання корупції”, встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення.

Наверх ↑